Чи піде на користь нашій країні саме така модель, чи впорається Петро Олексійович зі своїми бажаннями – це все залежить від багатьох факторів. Але все в руках Божих
Щодня ми є свідками нових подій, ритмічний процес нашого життя є цікавим фактом, в якому ми живемо, чи то виживаємо. Наше існування залежить від роботи Уряду та Адміністрації Президента разом з Верховною Радою. Під гаслом « жити по-новому», півтора року тому Петро Порошенко став Президентом нової, відновленої Майданом України. Всі ми прагнули змін, очікувала їх від нас і міжнародна спільнота. Але «життя по-новому» так і залишилось всього передвиборчим гаслом.
Президенту, як виявилось, зручніше «жити по-старому» , він, як і його попередники, наділив себе одноосібною владою і набрав повноважень набагато більше, ніж мав на то право. Відбувається повторення помилок минулих президентів. Це стосується і подання нового закону про зміни до Конституції України. Мова також йде про поглинання політичних партій. Прикладом тому є партія Удар, яка увійшла до складу партії Солідарність, тим самим зрадивши свого виборця. І не збираються вони відповідати перед своїм виборцем за невиконання своїх передвиборчих обіцянок. Низький рейтинг Народного Фронту, дозволяє Президентові управляти цією партією в «ручному режимі». БПП через Гройсмана управляє Верховною Радою. І навіть вихід з коаліції Радикальної партії Олега Ляшка, не стане йому перешкодою. Існує «ручне управління» Прокуратурою, судовою системою та армією. Яценюк вже давно є збитий пілот, який виконуватиме всі забаганки Президента.
Чи піде на користь нашій країні саме така модель, чи впорається Петро Олексійович зі своїми бажаннями – це все залежить від багатьох факторів. Але все в руках Божих. Рівень суспільного ідеалізму різко впав, і ось вже мало хто вірить в успішність довгоочікуваних реформ. Підвищення на 10-13% зарплат та пенсій, і разом з тим, зростання цін та інфляція коливається на 25%. Зростання рівня безробіття, виснажлива війна, слабка надія на майбутнє достойне життя , змушує сотні тисяч громадян покидати свою батьківщину іммігруючи до Європи, або Росії. Ми наче зняли рожеві окуляри і світ навколо нас став сірим і сумним.
Ми спостерігали за бурхливою реакцією Президента та Уряду на винесений Верховним судом Росії вирок режисеру Олегу Сенцову, який отримав 20 років ув’язнення. Мовляв, яке беззаконня та ганьба, такий вирок типовий для сталінської епохи, і тому подібні гучні слова. Те, беззаконня , яке твориться в наших судах, вони не помічають. Безліч проплачених вироків, невинних ув’язнюють, або роками утримують в СІЗО. І не можливо добитись правди в цій судовій системі нашого «життя по-новому». У цьому світі беззаконня «рука руку миє», продажні судді підкоряються тим, хто при владі. Свідчення цьому можна отримати у відео зверненні на YouTube Чернушенко Антона Васильовича – Голови Апеляційного суду міста Київ. Незаконно засуджених сотні, нічого не змінилось. Перечислю лише декілька з них:
– Справа Володимира Панасенко, який отримав вирок – довічне ув’язнення.
– Сфабрикована справа Оленксандра Рафальського – довічне ув’язнення
– Справа Юрія Симоненко, який вже 6 років сидить в СІЗО. Максим Луцький – потерпілий, кум Д.Табачника. Для Симоненка – Проректора Національного Авіаційного Університету, 6 років катування судом.
– В мене пішов вже четвертий рік утримання в СІЗО без винесення вироку. Тричі змінювався склад суддів. Перше засідання нового складу суддів в Шевченківському суді 4 вересня 2015. Уявіть собі, що справа починає слухатись з самого початку. Крім катування, це інакше не назвеш. Спочатку на досудовому слідстві а тепер судом. На досудовому мене утримували в СІЗО Кривого Рогу, Житомира, Донецька, Києва з 15 липня 2012 по 15 липня 2013 року. А за Судами, по сей день. Таких випадків маса, де роками утримують людей в тюрмах. Таких Сенцових в Україні багато, але влада не хоче іх помічати, проте, сильно здивована правосуддям в Росії стосовно Сенцова та Савченко . Все це фальшивий піар. Звісно потрібно відстоювати інтереси наших громадян, які були заарештовані та незаконно вивезені з країни, де чекають на них тортури, та ув’язнення. Але потрібно насамперед розібратись з беззаконням яке є в нашій країні. Ми говоримо, що ми не орда, ми не Росія, ми демократична, правова держава, проте, це лише слова. Підтвердженням цьому є нові справи. Наприклад справа по Бузині А.Медведька та Д.Поліщука, саме мої судді, які порушують права роками, не Бугіль та Харбіна, саме вони винесли вирок взяття під варту Медведька і Поліщука. Отже, система не змінилась, змінились лише керманичі.
Стосовно теракту, який відбувся під Верховною Радою 31 серпня цього року. Не вистачить в мене чорнила описати своє незадоволення політиканами, які наживаються на біді в нашій країні. Тягнибок один з них. Саме він накрутив людей своїми брехливими речами. Переслідуючи жагу до влади він, добравшись до неї, грабує її і свій народ. Підтвердженням цьому Прокурор Махніцький. Хабарник і запроданець. Звісно, що є в партії Свобода і порядні, чесні люди, але більшість з керівництва, це політикани і хапуги, які не мають ніякого відношення до ідеї Свободи. Таких багато є в різних партіях. Ось вони і баламутять людей своїми брудними розмовами. Ці прості люди лізуть на амбразуру, кидають своє життя, так би мовити за ідею, а дехто кидає і гранати, впевнений, що робить добру справу. Троє загиблих, сотні поранених, 20 заарештованих. Одного з них чекає довічне ув’язнення. Уявіть собі, 20річний хлопець, який щиро любить свою країну, боровся за її незалежність, і за краще майбутнє, пройшовши весь Майдан, пішов в АТО , щоб захистити свою землю, і такий хлопчина попав під вплив політикана і змарнував своє життя. Пишу про це, а серце розривається від болю, бо знаю, що чекає його у в’язниці. А ці політики-агітатори швидко від нього відмовились, навіть не дочекавшись правди-чи то він, чи не він кидав гранату.
Тому, не ведіться на розмови таких політиків. Вони цинічні і байдужі до вашого життя, лише використовують всіх заради свого блага. Реалізувавши свої плани, вони швидко забувають про тих, хто їм допомагав. Всіх іх я добре знаю особисто, і сам через це пройшов.
Бережіть себе і Україну! Слава Героям!
Політв’язень Василь Данилів, засновник УЄП
Київ, 03.09.2015, Лукя´нівське СІЗО
Джерело: УЄП