«А проте:ми ще повернемось,бодай – ногами вперед,але: не мертві,але: не переможені,але: безсмертні.» Василь Стус
Василь Стус, Юрій Литвин, Олекса Тихий – люди-легенди, люди великої особистості, харизми та почуття свободи і боротьби за неї, Герої, які віддавали своє життя за слово істини.
19 листопада 1989 року у Борисполі тисячі людей вже з подихом свободи зустріли тіла дисидентів, які поклали своє життя в застінках катівень за боротьбу цього подиху.
4 вересня 1984 року Юрія Литвина поета та політв’язня знайшли з розтятим животом в камері суворого режиму ВС-389/36 у селі Кучино на Уралі.
А бездиханне тіло Василя Стуса, поета, та борця за вільну Україну знайшли у карцері в цей самий день, 4 вересня, але в 1985 році.
Що поєднує ці особистості, окрім їхнього таланту, сильного духу, спільної долі та втрати свого, ще досить молодого життя.
Є ще одна особа, яка їх поєднує і саме ця особа, є протилежною постаттю цих взірцевих людей. Цією абсолютною протилежністю можна назвати Медведчука В. Саме він був їхнім адвокатом під час вироку в суді, після якого вони ніколи не повернуться на свою рідну землю живими, а привезуть їх у Бориспіль 19 листопада 1989 року у цинкових домовинах, щоб перепоховати.
Поєднання долей, пересікання життєвих шляхів та реалізація своїх прагнень.
Так давайте подивимось та проаналізуємо ці події!
Саме Медведчук був адвокатом у цих людей – борців за нашу свободу.
Саме Медведчук – людина, яка прагне життя в розкоші та управління українського політикуму, що обмежує такі поняття, як свобода та незалежність.
Саме Медведчук приводить до влади Януковича, разом з Льовочкіним реалізують план в 2000 році привести посаду Прем’єр-міністра Януковича, після чого збільшується вплив Кремля на нашу економіку та внутрішню політику.
Саме Медведчук реалізує проект 2004 року для обрання Януковича Президентом, що провалився під потугою Помаранчевої революції.
Після чого саме Медведчук іде у тінь відкритої політики і робить багато речей, які ліквідують домовленості між демократичними силами із допомогою таких підкупних політиків, як Рудьковський М. (СПУ). Останній змушує Мороза прийняти пропозицію Клюєва та Льовочкіна про створення спільної коаліції з Партією Регіонів.
Саме роль Медведчука та його кума Путіна є самою визначною по руйнації нашої держави.
Медведчук купається в розкоші земельних ділянок, яхт, літаків, усього комфортного життя мільярдера – ось яка його ціль. Нічого доброго ця особа не принесла, окрім бід для нашого народу. Одну із великих заслуг в сьогоднішньому окупаційному процесі займає саме Медведчук.
Чи могли б про це здогадатись на судовому засіданні у 80-х роках українські поети-дисиденти Василь Стус та Юрій Литвин, що саме цей молодий, пересічний захисник, який присутній на судових засіданнях, буде відігравати таку визначну роль в руйнації нашої країни, яка отримала свободу завдяки саме таким великим особистостям, як вони?!
Не знали вони цього, що загинуть в таборах в муках тяжких, що знищить комуністична репресивна машина наших Героїв , а породить таку нечисть, як Медведчуки та Януковичі, які заради своєї жадібності, туги по розкоші, багатства та надмірної влади, зіштовхнуть нашу новонароджену країну на дорогу війни та руйнування.
Віддають свої життя і Герої сьогодення, гинуть вони, залишаючи свій слід в історії.
А такі паразити не помруть, вони будуть і надалі паразитувати, і руйнувати усі можливості самостійного існування без російського імперіалізму.
Залишаються Януковичі, Медведчуки, Льовочкіни та багато інших.
Але ми повинні брати приклад з таких, як Василь Стус, Юрій Литвин та Олекса Тихий! Адже вони помирали зі словами на устах «Слава Україні! Героям Слава!»
Пам’ятаймо: “Згинуть наші воріженьки / Як роса на сонці, / Запануємо й ми, браття, / У своїй сторонці!”.
Політв’язень Василь Данилів, засновник УЄП