Це політики довели країну до ситуації, яка склалась. А народ, який змінила Революція Гідності, вкотре витягує, підтверджуючи своє горде ім’я – українець. Народ віддає своє життя за батьківщину, віддає свої заощадження, аби на фронті наші бійці були ситі та одягнуті. Велике всім спасибі волонтерам та бійцям.
Вибори закінчились, результати очевидні. Вже відомі імена переможців та переможених. І знову в політичних перепитіях лунають обіцянки, що вже і так неодноразово були озвучені політичними демагогами.
Пройшло оновлення у Верховній Раді, маємо нового-старого Прем’єра та зовсім нового Голову Верховної Ради. У кабінетах англомовні працівники МВФ та американські політики розпитують один одного: «WhoisthisMr. Groysman?», однак впевнено вигукують, що знають, хто такий Яценюк – «двічі камікадзе», який не реалізував за весь час жодної реформи, жодної! Звичайно не дивно, що англомовні інвестори зраділи, побачивши, як дружньо тримаються за руки ключові особи уряду – Прем’єр-міністр, Спікер та Гарант нашої Конституції, який, до речі, так і не позбавився своєї бізнес імперії. Зрадіти-то зраділи, але чи повірили? Мабуть, не дуже, якщо змушують набирати до уряду іноземних фахівців. До речі, таку форму співпраці я пропонував ще у 2009 році, тому що неодноразово бачив успіх наших людей у цивілізованому світі, куди потрапляли з доларом в кишені, а потім займали важливі місця в європейському чи американсько–канадському суспільстві. Слушною є думка англомовних інвесторів, що у нинішніх реаліях не достатньо бути англомовним чиновником або політиком. Насамперед, потрібно бути чесною людиною, яка любить свою роботу, поважає себе і цінує свої ім’я. Отож, будемо сподіватись, що уряд зможе задовільнити умови інвесторів та американського політикуму, після чого ми отримаємо подальші інвестиції, які врятують від неминучого дефолту. Сьогодні ми до нього близько, як ніколи.
У програмі «Шустер Live» Андрій Ілларіонов влучно порівняв нас з пацієнтом, який лежить на землі із зв’язаними ногами, а до скроні приставлений пістолет.
Реформи, реформи… Тільки і чути про них, розмов багато, але реальних людей, які здатні реалізувати такі процеси-мало. Для цього потрібно бажання, а його немає. Помер Каха Бендукідзе, який останнім часом провів низку зустрічей, але, на жаль, з особами, що не мають достатнього впливу у даному процесі. Похапцем зустрівся навіть з Яценюком, і, мабуть, все зрозумів – ніхто не хоче запроваджувати жодних реформ. Можливо, від цієї бездіяльності і не витримало велике серце цього талановитого творця-реформатора.
Згідно з його усвідомленнями щодо проведення блискавичних реформ, для цього потрібно три охочих лідера:
1. Пропагандист
2. Реалізатор
3. Захисник цих реформ.
У Грузії цими людьми були Президент Михайло Саакашвіші, Каха Бендукідзе та Міністр внутрішніх справ Бачо Ахалая, який, до речі, сьогодні сидить у в’язниці в Грузії (за свої реформи). Так, ці реформи не популярні, вони не залишають друзів, які захлинаються в корупції та маніпуляціях.
Однак нашому новому політикуму знову потрібна та сама «ефективна влада», яка будувалася десятиліттями, коли у судах людські долі повсюдно вирішуються телефонними дзвінками, а прокуратура збагачується на різних схемах, які працюють і сьогодні.
Потрібно негайно провести дерегуляцію. Увесь владний процес у нас зарегульований потрібними та непотрібними механізмами. Треба звільнити бізнес, вивести його з тіні. Простимулювати малий та середній бізнес дешевими кредитуваннями. Саме ця ділянка бізнесу в змозі вивести нашу економіку із стагнації. Так як волонтери витягують воєнні події на сході, так само народ, а не політики, реалізували зміни в нашій країні. Якби народ послухав політиків – Яценюка, Кличка, Тягнибока, які підписували різні домовленості з Януковичем – ми б і сьогодні стояли на Майдані маленькою купкою людей і тихо скандували: «Банду геть!». Саме політики із Партії Регіонів завели війну в наш дім, а зараз заходять і надалі до Верховної Ради та проводять зустрічі в готелі «Інтерконтиненталь», обговорюючи ситуацію в країні, а по-простому, називаючи речі своїми іменами, здійснюють зібрання організованої злочинної групи, і вирішують долі.
Вони вже не гудять у гудок по Донецьку, не кричать, що «это их земля и никто не заставит уйти, и будут они до последнего, и погибнут, но не уйдут». Вони не пішли, вони ганебно втікли, і ховаються, користуючись державною охороною у Києві.
Це політики довели країну до ситуації, яка склалась. А народ, який змінила Революція Гідності, вкотре витягує, підтверджуючи своє горде ім’я – українець. Народ віддає своє життя за батьківщину, віддає свої заощадження, аби на фронті наші бійці були ситі та одягнуті.
Велике всім спасибі волонтерам та бійцям.
Народ може витягнути з економічної прірви нашу країну. Політикуму потрібно допомогти в одному – зробити правильне та потрібне розподілення інвестиційного потоку на малий та середній бізнес, забезпечити можливостями розвитку. І ми побачимо, як все запрацює, врегулюються валютні надходження з експортного потенціалу малого і середнього бізнесу, що автоматично знизить курс долара до гривні. А найголовніше – відродить довіру до приватного інвестування, якого сьогодні практично не існує.
Ну ось, розібрались з високопосадовцями та їх можливостями, побачимо, чи зможуть вони реалізувати всі необхідні заходи. Наш народ дає новому політикуму термін три місяці для реалізації якихось змін – судова система, корупція та реформи у самій владі.
Отже, час пішов. 100 днів до наказу!
У Верховній Раді нові обличчя – Семен Семенченко, Ганна Гопко та багато інших. У мене великі надії на них, сподіваюсь на їхню чесність та цілеспрямованість. А найголовніше, їм потрібно бути виваженими та об’єктивними.
Мене потішила присутність Юрія-Богдана Шухевича в президіумі Верховної Ради, не даремно його батько боровся та віддав своє життя за Україну, за вільну Україну. Саме за це, не за Ахметових та йому подібних, які пограбували її разом з Януковичами, які сиділи ночами в Межигір’ї та Ботанічному Саду, і планували як країну опанувати та пограбувати. Зараз один втік до Москви, де доживає свої останні дні, розуміючи, що в будь-яку мить у нього може зупинитися серце – тому що, Путін не залишає свідків. А другий, користуючись державною охороною, ховається у Києві.
Сьогодні по Межигір’ю вільно ходять туристи, а в Ботанічному Саду – сепаратисти, однак маю надію, що скоро і туди будуть запускати туристів.
Сьогоднішня боротьба нагадує боротьбу Шухевича, і попереду також знайдуться шухевичі, якщо 100 днів не принесуть ніякої надії, ні, вибачаюсь, не надії, а реальних дій. Надій вже було достатньо, і демагогії також.
Ось вже рік минув від початку Революції Гідності. Жодної справи щодо тих подій немає. Прокуратура показує на МВС, а воно шукає підставних людей. Не хочуть розслідування, тому що, рука – руку миє, усі пов’язані, у всіх рильце в пушку.
Тому-то і відправляють зграю Януковича з привітом із Росії – будете чіпати нас – будуть здавати і вас, потягнуть на дно свої своїх, а тому, напевно, просто знайдуть цапів-відбивайлів та й все.
Але люди не дадуть, просто цапа-відбивайла вже не достатньо.
Ми всі змінились, ми всі стали іншими.
У нас є цінності, у нас є гордість, у нас є пам’ять, яка приведе до справедливості, гордість, яка відновить цю справедливість, і цінності, які ми вже ніколи не полишимо. Мабуть, саме так думають молоді люди, які брали участь у цих подіях. Мабуть, думають так і ті люди, які відстоюють на передовій нашу незалежність. І мабуть так думає увесь наш народ, який живе заради ідеї – Єдина Країна, вільна країна, і люди цієї країни із Богом у серці!
Слава Україні! Героям слава!
Політв’язень Василь Данилів
Засновник МГО «Українська Європейська Перспектива», та МБФ « Світло Мрій»
30.11.2014 р.
м. Київ
Лук‘янівське СІЗО