Галина Андрейців: «Це – мій внесок в Україну!»


UEP dity HerojivПроект «Допомагаємо Україні разом» підтримує дітей, татусі  яких загинули в антитерористичній операції.                                                                                           

«Українська Європейська перспектива» уже втретє провела у Празі табір для дітей загиблих героїв від російської агресії на сході України. 24 грудня – 29 грудня 2016 року група українських діток віком 6 – 14 років святкувала зимові канікули в столиці Чехії, в родинному колі чеських друзів та українців-емігрантів, серця яких з Батьківщиною. Про те, як це було й навіщо, розмовляли з координаторкою проекту «Канікули для дітей з України» Галиною Андрейців.

Проект УЄП « Допомагаємо Україні разом» – це пряма Допомога з Чехії підрозділам Збройних сил, Національній гвардії, солдатам і офіцерам, добровольцям, які воюють за свободу і незалежність України, дітям загиблих і живих Героїв, військовим госпіталям, медикам на передовій, дитячим будинкам, містам та селам на лінії фронту.

Розкажіть про те, як виник цей проект?

Від 2014 року ми допомагаємо українським сім’ям, які постраждали від війни. Усе осягнути не можемо, тому вибрали дітей зі сімей загиблих, хоча допомагаємо й хлопцям в АТО, їхнім родинам. Ідея проекту «Канікули для дітей з України» виникла після спілкування з керівництвом міської частини Прага-4. Спробували минулого Різдва вперше організувати такий табір. Думали, що це – одноразова акція. А потім дітки поїхали – волонтери засумували за ними. Тож спробували знову організувати табір влітку. І цього Різдва – уже треті канікули. Не маємо відповідного фінансування. Робимо це за кошти, які нам надсилали місцеві українці та чехи. Також домовляємося з різними фірмами, перевізниками, щоб вони робили нам знижку.

У чому сенс цих празьких канікул для українських дітей?

Робимо такі табори для того, щоб розвіяти дітей після травми – втрати тата на війні. Але й також, щоб малі українці побачили, як живеться у європейській країні. Що ми, українці, можемо щось запропонувати своїй країні, щось змінити вдома. Бо щоб чогось досягти, потрібно дуже добре попрацювати.

Чому обрали саме такі періоди року – Різдво та літо?

Канікули наших дітей і чеських співпадають, тому з’являється місце, куди поселити дітей в Празі. Прага-4 допомогла нам звернутися до директорів дитячих садочків. Садочок був повністю в нашому розпорядженні. Для дітей – це казка! Вони мали простір, гралися, ми могли прийти коли завгодно, запросити гостей.

Як вибираєте цих п’ятнадцять дітей з України?

Щоразу це інші діти. Їхні батьки – Герої України: мають державні нагороди. Ми знайомимося із сім’ями, їхньою історією. Співпрацюємо з різними організаціям, які допомагають цим сім’ям в Україні. «Допомога дітям героїв» – львівська громадська організація – нам допомагає обрати дітей. Не розділяємо на певні області, бо загиблі військові, на жаль, є в кожному куточку України. Переважно до нас їдуть діти з трьох-чотирьох областей. Цього разу були Львівська, Івано-Франківська,Київ, Луцьк та Ужгород.

Були проблеми в організації чи безпосередньо вже під час канікул?

За цей період набрали, звісно, досвіду. Тепер не робимо табір з мамами. Тому що розраховуємо на них як на волонтерів – вони про це повідомлені. У результаті мами лише за своїми дітками дивляться. Тому доводиться дбати і про дітей, і про мам. Було таке, що йшли групою взимку центральною вулицею Праги: Різдво, повно людей, а дві мами, що мали бути позаду колони, кудись пропали. А ми ведемо дітей такою «коробкою»: спереду двоє людей, обабіч – двоє та й ззаду –  відповідно. Тоді діти не губляться в натовпі. А тут мами пропали: пішли по магазинах, нічого не сказавши (Сміється – К. В.). Нам довелося просто стояти та чекали на них. Таких випадків було більше, тому цього разу вирішили без мам, що було добре. Дасть Бог, то привеземо дві-три матусі з діточками до Праги. Це можна зробити коли завгодно: не потрібно цілого садочка.

З приїжджими дітьми проблем не виникало?

Ні. Правда, кожна дитина по-різному переживає втрату батька на війні. Деякі – дуже закриті, сковані, ні з ким не спілкуються, бунтують. До завершення табору вони відкриваються. Потім мами запитають: «Що ви зробили з нашими дітьми, що вони стали іншими: розмовляють, граються, спілкуються з однолітками?» А так проблем немає з дітьми. Намагаємося завантажити дітей максимально. Вони приходять до садочка ледве теплі. Щодня – дві – три акції!

Які акції передбачала цьогорічна програма?

Цього разу відвідали Галерею «Якубську», Національну галерею в Празі, виставку скульптора Ярослава Горейца,  лазили скелями в центрі на Сміхові. Це дуже сподаболося дітям. Побували в гостях у пожежників в Лохкові. Були в Страговському монастирі, в «Королівстві залізниць» в дитячому центрі «Жирафа». Грали боулінг, мали дві безкоштовні екскурсії Прагою від наших друзів-екскурсоводів. До ялинки неодноразово ходили: отримали купони на безкоштовні ковбаски-напої та солодощі.  Всіх подій вже не пригадаю, але програма цьогорічного Різдва відрізнялась від попереднього.  24 грудня, на Щедрий вечір, мали в садочку близько сорока осіб – дітки, волонтери, гості. Чехи навчили наших дітей чеських традицій, звичаїв та колядок.  Мали відповідну до місцевих традицій їжу.

Що найбільше вразило дітей?

Кого – що. Подарунки звичайно! Цього разу діти  писали листи Ісусику, як це роблять чеські діти. У нас був ліміт – півтора тисячі крон на дитину. Дітям подарунки дуже сподобалися! Деякі камеру отримали, футбольні бутси, м’ячі, одяг, взуття, ігрові приставки, лего- конструктори, тощо.  Правда, один хлопчик хотів набір помад для мами, а для себе – зовсім мало. Це було так зворушливо! Потім мали прощальний вечір, на якому питалися, що дітям сподобалося.  Думали, що скажуть: «Ви нас по морозі водили! Ми змучилися з вами!» А діти сказали: «Нам усе сподобалося, крім одного – що ми інколи вередували, що там чогось не хочемо. Тепер розуміємо, наскільки це було для нас добре» Це – дорослі діти! Такі розумні! Ми обмінялися з ними контактами. Листуємось. Пишуть, як їм було добре в Празі, згадують і скучають.

А що вразило вас?

Діялося чудо! Вчасно з’являлися люди, які допомагали. До нас також завітала письменниця Б’янка Бєллова з чоловіком і дітьми. Ми колядували почерзі під гітару. Так було по-домашньому, затишно та дружньо. Радію, що цей проект дає можливість людям проявити себе. Хтось допомає фінансово, хтось приносить подарунок, хтось щось сам робить. Виходить, що дуже тісно співпрацюємо з різними людьми. Вони цікавляться дітьми, пишуть. Ми сумуємо потім за цими дітьми. Одразу хочеться організовувати наступний табір!

Як ми – українці в Чехії – можемо допомогати українцям, постраждалим від війни?

Ці табори – це один з наших проектів. Наш головний проект «Допомагаємо Україні разом» охоплює допомогу військовим, їхнім сім’ям і сім’ям загиблих. Тож можна долучатися до наших проектів, як хто може: допомогти з харчуванням, транспортом, фінансами. Маємо списки українських дітей. Є сім’ї загиблих в селах, в яких  по двоє – троє дітей. І поки мама отримає якісь пільги від держави, їй дуже важко… Окрім фінансів, підтримуємо їх морально. Трохи робимо ремонти у деяких селах. Не можеш бути їм психологом на відстані. Є такі, які втрачають надію, для них життя закінчилося зі смертю близької людини. Не можуть самостійно стати на ноги, відповідно й дітей не в змозі виховати чи доглянути. Тоді підключаємо місцеву владу. Таких сімей багато, на жаль. Ми, українці в Чехії, маємо більшу можливість допомагати, ніж українці на Батьківщині. Можливо, це – наша така подяка Україні, своєрідна компенсація за те, що покинули її в такий важкий час. Мені не треба за це дякувати. Це – мій вклад в Україну. Роблю я це зі свого серця, бо відчуваю що це необхідно. Дякувати  Богу, маю можливість та надійних друзів, які довіряють, яким болить за Україну і вони готові допомагати.

Номер дзеркального рахунку: Ukrajinsko Evropská Perspektiva, Raiffeisen Bank o.s.,  6283201001 / 5500 з позначкою: SOS.UKRAJINA.CZ  Ваше ім’я та прізвище. Допомогу можете принести особисто, або надіслати на адресу: Opletalova 39, 110 00 Praha 1, Ukrajinsko Evropská Perspektiva, Galina Andrejceva.  Тел.: +420 775 781 997, Е-пошта: uepgalina@gmail.com або g.andrejciv@u-e-p.eu  Звітність з проектів: Facebook: Galina Andrejceva  www.u-e-p.eu

 

Розмовляла Катерина Воїнська часопис Пороги

17203725_1004276286340196_380108878_n

17198841_1004276283006863_1446623963_n

Ще новини по темі "Допомога дітям героїв"