14 березня у посольстві України в Празі відбулася зустріч-презентація проекту “Монументальна Шевченкіана” – фотодослідження більш ніж 1300 пам’ятників Тарасу Шевченкові у більш ніж 30 країнах. Представити проект до Праги приїхав його автор Руслан Теліпський. У рамках його проекту 205 Кобзаревих світлиць “Українська Європейська Перспектива” отримала в подарунок від автора 40 світлин, які були роздруковані у виставковому форматі та виставлені до перегляду у Посольстві України в Чехії у Празі, де пробудуть до кінця березня 2019.

Руслан Теліпський –  шевченкознавець і волонтер, котрий опікується понад 200 родинами загиблих і тяжко поранених на Сході українських військових і співпрацює з “Українською Європейською Перспективою” над проектом “Чеські канікули” для дітей з України та іншими проектами. Руслан знає про діток, якими опікується, все: коли хто має день народження та який хоче отримати подарунок, які має хобі, про що мріє тощо.

“Шевченкіана” – це власна ініціатива Руслана і проект, надзвичайно важливий для нього особисто. Дослідник уже провів понад 50 зустрічей-виставок у різних країнах, а також прочитав численні лекції про Шевченка – про його долю, про символізм його постави та його значення для українців багатьох поколінь від часів кріпацтва до Євромайдану та війни. До Праги із лекцією Руслан приїхав уперше, але з послом України в Чехії Євгеном Перебийносом співпрацював і раніше – під час виставки “Шевченкіани” у Швеції, а також при встановленні пам’ятника Тарасу Григоровичу у Ризі. 

Серед видатних особистостей України Тарас Шевченко, безумовно, посідає одне з найвизначніших місць. Так в Україні Кобзарю було встановлено понад 2000 пам’ятників, меморіальних дошок тощо. Так само і у світі образ Шевченка – вилитий, витесаний, намальований – можна знайти у 42 країнах. Так, наприклад, пам’ятники та пам’ятні знаки Пушкіну встановлені у 53 країнах, а Папі Римському Яну Павлу ІІ – у 44. Спроби монументальної шевченкіади почались ще за життя Шевченка – у 1860 році з’явився бюст, виконаний Миколою Піменовим з живої натури Кобзаря.

Тарас Шевченко, безумно, став символом боротьби українців – боротьби за свободу і незалежність. “Борітеся – і поборете” – під цим гаслом творили революції та ішли на війну. До образу Кобзаря звертаються на площах та в окопах, на вулицях міст і на танках, у Донецькій області та на Кримському півострові – наче до рятівного якоря, що втримує українців на українській землі. Євген Перебийніс слушно зауважив про те, наскільки важливо говорити про Кобзаря, символчність його образу та історію натхненного народного спротиву: “Ми, українці, такі – нас потрібно час від часу струснути. Щоб ми пам’ятали, що ми маємо, що нам є чим пишатись. Нам треба іноді про Шевченка розповідати з “висоти пташиного польоту”.

Руслан Теліпський наголосив: “Кожним пам’ятником Шевченка ми пробиваємось, ми відвойовуємо можливість говорити про свою незалежність”. Утім, дослідник також зазначив, що час збігає. Від того, як він сфотографував перший з тих 1300 пам’ятників, як мінімум 60 із них уже були зруйновані або вкрадені. Саме тому Руслан Теліпський продовжує натхненно працювати над тим, аби встигнути якомога ширше охопити і зберегти образя Кобзаря одразу на «двох фронтах» – на світлинах та у розповідях.