«Шматок землі, ти звешся Україною. Ти був до нас. Ти будеш після нас» Ліна Костенко.
15 травня, рівно двадцять п’ять років тому засів новостворений Парламент Верховної Ради України, і в цю залу 25 років тому святково занесли жовто-блакитний прапор України.
З усмішкою на обличчі заніс його український борець за свободу своєї держави В’ячеслав Чорновіл. Пройшовши ув’язнення в таборах та знущання, він боровся, щоб українська політика розпочала своє існування в єдиній соборній державі, і це сталося. Заносивши цей прапор він мав не тільки усмішку на обличчі, але і багато великих планів, для реалізації яких йому потрібна була підтримка народу і новоствореного Парламенту. Але, на жаль, окрім чесних і справедливих людей, засіли в ньому і перефарбовані залишки комуністичного режиму та олігархічні клани, які стали замість відкритих, закритими. До них можна сміло віднести таких, як Кравчук, Кучма, Янукович та їм подібні.
Загинув Чорновіл, не судилось збутись його мріям, які б завели нашу країну вже давно до європейської, демократичної та розвинутої країни. На жаль, цього не сталось, окремі сили почали вводити наше суспільство в оману, яка привела нас до двох революцій, саме революцій, які не приводять до розквіту, але лише міняють одних політиканів на інших. Одна політична сила змінила другу, та очолила всі політичні схеми та потоки, поправивши їх для свого вжитку.
Саме часи Кучми породили олігархічні клани та “донів” на Донецькому та східному регіоні, до яких є багато запитань. Сьогоднішній уряд та влада не зацікавлені задати їм такі запитання. Насамперед це стосовно розслідування вбивств, під час революції, та всієї кримінальної складової злочинної групи на чолі з Януковичем.
Парламент – не лише велике слово, це відповідальність, повага та дотримання правил гідних слова Депутат – народний обранець. Реальність але інша, – хто в цьому Парламенті переховується від покарання за свої злочинні діяння, хто представляє інтереси російської імперії, а хто представники олігархічних кланів, які розподілялись на п’ять сімей, а тепер вже сект.
Популісти та аферисти, ось представники цього Парламенту, який зродився 25 років тому і опинився в такому стані сьогодні. Більшість, це весь це збрід, меншість, це ідейні і чесні люди, які, як і В’ячеслав Чорновіл боролись і боротимуться до кінця.
Висновок один, перевибори, чим частіше, тим реальніший шанс з меншості досягти більшості.
Величезний регіон Євразії, і де ми опинились після 25 років… Розбалансована економіка, кредитна заборгованість – 72 мільярди, а до кінця 2016 року ця цифра зросте на 100 мільярд.
Російський агресор відхватив частину нашої території, втрачено Кримський півострів і частина Донбасу, повне розділення ідеалів і цінностей між сходом і заходом країни. Парламент не спромігся захистити, та вчасно зреагувати на всі ці події. Та і яким чином він зміг би захистити, якщо його очолюють всі ті, хто йшов до знищення нашої держави і робив все для того, щоб ворог зайшов з війною до нашої Єдиної країни.
Синьо-жовтий прапор гордо майорить на лінії фронту, де баряться наші побратими, він розвівається на машинах волонтерів, які ось вже більше року забезпечують всі необхідним наше військо.
Саме на них є надія і, саме в них є непохитна віра. Такі люди не дозволять захопити нашу землю, і саме вони мають бути присутні в Парламенті і тільки тоді він матиме шану та повагу до тих законів, які приносять єдність та благоустрій, а не розділення і зубожіння.
Згадаємо ще одні події 18 травня, 71 рік тому, як здійснився ганебний план запропонований комуністами та сталінським режимом, план депортації кримських татар. І знову, після стількох років, та зміни комуністичної системи, цей народ не може повернути собі почуття господаря на власній землі. В цьому є і наша вина, за всю історію незалежності майже нічого не зроблено для того, щоб цей народ відчув себе господарем. Адже, це по праву земля цього народу, ми не поважали це, і отримали те, що заслужили. За цей час створився проросійський рух, який і увійшов до складу Росії, взявши з собою всю територію.
14 травня 2015 року, до Верховної ради був поданий і прийнятий проект Постанови “Про присвоєння імені Амет-Хана Султана міжнародному аеропорту “Сімферополь”. Чому саме зараз? Адже татари неодноразово просили надати аеропорту ім’я легендарного героя кримськотатарського льотчика-випробувача. Завжди була відмова, аж тепер, коли Росія захопила цю територію, вона стала нам непідконтрольна, ми внесли цей законопроект і проголосували за нього. Нам має бути стидно за це. Сама історія розставить все на свої місця.
Отже, срібне весілля зіграно. Історія-вже минуле, реальність – плачевна, майбутнє – надія на краще життя, на цілісність нашої держави, на зміну Парламенту, який, отримавши досвід та зрілість, забуде образи, та перестане звертати увагу на інтриги та свої меркальтильні інтереси, а сконцентрується на роботі, єдності та цілісності нашого народу і буде відстоювати інтереси його інтереси .
17 травня – пам’ятний деньжертв політичних репресій. За 65 років було заарештовано понад один мільйон українців! Через репресії загинули багато патріотів як в таборах, так і в слідчих ізоляторах НКВД. Згадати ці події і цих людей, це наш обов’язок! Вічна їм пам’ять!
Бережіть Україну! Тримайте порох сухим!
Слава Україні!
Політв’язень Василь Данилів, засновник УЄП
15.05.2015 Лук’янівське СІЗО