Бог війни ще не наситився, нас чекає важка терниста дорога, і тільки в згуртованості та постійній роботі над собою ми можемо прийти до перемоги.І саме слова Кенеді є доречні , як ніколи: «Не питайся, що зробила країна для тебе, спитай, що зробив для неї ти!».
В кого сьогодні хороший настрій, мабуть, тільки в оптимістів, а чим відрізняється оптиміст від песиміста, тільки тим, що останній більш проінформований, тому і є песимістом.
Інформація, яку ми отримуємо від мас медій, є настільки негативними та мало перспективними, що у багатьох опускаються руки і просто пливуть по течії без спроби щось змінювати. Просто очікують змін, та допомоги держави, чи прийняття якихось нових законів або миттєвих реформ. Це хибний шлях для нас усіх. Одне, що може нас врятувати, це безперервна робота кожного з нас. Робота в тому, в чому ви себе бачите, порядок в домі, на своєму подвір’ї, допомога сусіду, робота над собою, спорт, комунікація, не замикатись в собі, бути відкритим та не давати можливості, щоб лінь або погані зимові дні впливали на вас.
ВСЕ, ЩО НАС НЕ ВБИВАЄ – РОБИТЬ НАС СИЛЬНІШИМИ! – проста істина, яку нам відкрив Ніцше ще багато століть тому. Тому все можна сприймати як процес, який ми здатні пройти, щоб в майбутності ми все таки змогли стати державою, яка побудована власним народом. Тільки така держава має майбутнє та процвітання. Не потрібно чекати на якусь політичну фігуру, яка візьме і витягне нас з цієї прірви, для цього в нас самих є можливості та, саме головне, з нами весь цивілізований світ, який буде нам допомагати, якщо побачить нашу наснагу.
Спробуймо проаналізувати, що трапилось в останні дні зими.
Часткове виконання Мінських угод.
Сепаратисти та росіяни не виконують все, про що було домовлено на перемовинах. Та вони ніколи і не виконували свої домовленості чи то в бізнесі, чи то в міжнародному праві, так що всі звикли до цього. Вони не зупиняться і будуть надалі намагатись розділити нашу країну на декілька частин, щоб після цього зєднати з Малоросію. Федерація, яка увійде до складу Росії.
Але це все їхні бажання!
Тому ми повинні готуватись для подальших бойових дій, сформувати професійну армію, забезпечити її зброєю. Ці всі питання мають залишитись для фахівців. І саме вони мають реалізувати цю підготовку.
Курс долара.
Я писав про це ще півроку тому, коли він був 12, що курс може зрости до 25 – 30. Це було прогнозовано мною, після оцінки всіх інформаційних даних економічного стану та перспектив. Але він сягнув вже до 40, а це вже гра не доброчинних спекулянтів та чиновників з Національного банку. Можна звичайно списати на непрофесіоналізм, проте, це не так. Проаналізувавши їхню роботу, можна сказати чітко, що керівництво Нацбанку допустило помилоки, які тягнуть на 12 років з конфіскацію майна. Як любить повторяти А. Яценюк: «Кому війна, а кому і «мать родная»!»
Кабінет Міністрів також причетний до падіння гривні. Чому? – Бездіяльність? – Ні! Тому, що роблять, впроваджують зміни, які, мягко кажучи, не дуже дієві. Корупція, так, саме корупція, от чому! Старання Прем’єр-Міністра не достатнє, він окутаний павутинням корупційних механізмів в цілому Кабінеті Міністрів України, і самостійно проблеми не вирішить, що і підтверджує стан сьогоднішньої економіки.
Згадаєте мої слова через півроку – в нас інфляція буде 30-50%, це більш ніж жахливо!
Вихід один – позбавити малий і середній бізнес будь-яких податків та фінансувати цей сегмент довготривалими кредитами та малою ставкою до 10%, а краще до 7%. Тільки цей шлях є правильним. Другого шляху немає. Всі позики ми просто витрачаємо на погашення старих боргів та закачування до резервного фонду, який зникає на очах з непрозорою політикою Нацбанку. Саме рефінансування банків, які вже давно банкроти.
За останній період 120 мільярд було перераховано на рефінансові пакети банкам. Мій прогноз, що 80% цих грошей вже ніхто не побачить, а держава вступить у власність цих пустих банків, в яких немає нічого, крім зобов’язань, а учасники цих махінацій або виїдуть до Лондона або до Франції, а так звані «білі коні» викинуться з балкону.
Це схеми, які діють ще з часів Януковича та Кучми. Вони є і сьогодні, але набрали вже більш масштабного розмаху.
Але цю тему вже залишимо на працівників слідчого комітету чи то при прокуратурі, чи то при Антикорупційному бюро.
Вбивство Бориса Нємцова.
Ще два роки тому, Путін розповів про можливий сценарій того, що трапилось зараз. Біля стін Кремля був вбитий Борис- сміливий, прямодушний, справжній патріот своєї країни, активний борець антипутінського руху та великий друг України. Ми втратили величезну підтримку в російському медіа просторі зазомбованого населення. Він робив все для того, щоб донести хоч малому, але чистому не інфекційному російському громадянину правду. Дуже шкода, що їх є мала кількість, саме ця мала кількість вийшла на Марш «Весна», який організував Нємцов, і символом цього маршу стало слово «Борись!». Я не впевнений в успіху цієї меншості, але все ж таки це острів, малий острів, до якого можуть приєднатись вилікувані від цієї пропаганди та брехні прокремлівського руху. Думаю, що саме смерть Бориса буде цим поштовхом, і з часом ми побачимо зростання руху «Борись».
Дуже шкода, що Барак Обама це не Рональд Рейган, але він з’явиться вже після Обами, тобто, ще рік.
Саме боротьба Рейгана, послідовна та ціленаправлена зруйнувала СРСР та її ідеологію.
«Борись» – це початок кінця, довгий шлях, який забере багато життів, як в Росії, так і в Україні.
Бог війни ще не наситився, нас чекає тяжка терниста дорога, і тільки в згуртованості та постійній роботі над собою ми можемо прийти до перемоги.
І саме слова Кенеді є доречні , як ніколи: «Не питайся, що зробила країна для тебе, спитай, що зробив для неї ти!».
Любіть Україну! Тримайте порох сухим!
Слава Україні!
З першим днем весни вас!
Сізо м. Київ
01.03.15
Політвязень Василь Данилів, засновник УЄП